Історія кафедри

Історія кафедри хірургії та комбустіології Національної медичної академії піспядипломної освіти ім.П Л.Шупика МОЗ України починається з літа 1936 року, коли виникла гостра потреба у підвищенні кваліфікації лікарів-хірургів загального профілю. Першим завідуючим кафедрою став видатний український хірург Михайло Сидорович Коломійченко, який очолював кафедру з 1936 по 1955 роки. Він першим в Україні здійснив складні пластичні операції створення штучного стравоходу з тонкої та товстої кишки. Протягом трудового життя М. С. Коломійченко виконав понад З0 000 різноманітних операцій, даруючи хворим життя, віддаючи свій досвід і знання молодим хірургам.

Роботу кафедри з підготовки медичних кадрів в 1941 році перервала війна. Під час великої Вітчизняної війни колектив кафедри та більша частина лікарів клініки перебували на фронті, виявляючи непересічні мужність та героїзм. В боях загинув асистент кафедри Б. М. Медведев. У 1947 році кафедра відновила свою діяльність у складі Київського інституту удосконалення лікарів. В цей час на кафедрі працювали доцент З .М. Кантор та асистент Д. Н. Мазор. У 1953 році посади асистентів кафедри обійняли по закінченні клінічної ординатури А. Н. Назаренко та П. Е. Огій. З вересня по жовтень 1958 року у зв’язку з обранням професора М. С. КоломІйченка завідувачем кафедри хірургії Київського медичного інституту обов’язки завідуючого кафедри виконував доцент З.М.Кантор.

З липня 1958 року другою базою кафедри стало третє хірургічне відділення Київської клінічної лікарні імені Жовтневої революції. Цю базу очолив відомий український хірург Василь Дмитрович Братусь.

З ініціативи професора В.Д.Братуся вперше в України організовано центр невідкладної допомоги хворим з гострою шлунково-кишковою кровотечею. До штату кафедри зараховані доцент А. П. Сарницький, асистент М. І. Пащенко. Відкриття нового відділення на 100 ліжок дало можливість значно розширити хірургічну діяльність, практичну роботу з курсантами, збільшити ЇЇ чисельність на циклах.

З жовтня 1958 року кафедру очолив професор В. Й. Акімов, який завідував кафедрою до 1964 року. У цей час асистентами працювали В. В. Козелецький, Е. І. Гоменюк, В. Ф. Негода. Основні наукові дослідження були присвячені проблемам хірургічної ендокринології. З цією метою на кафедрі було створено біохімічну лабораторію.

У жовтні 1964 року кафедру хірургії очолив професор Дмитро Федорович Скрипніченко, відомий вчений, висококваліфікований хірург, талановитий педагог. Основними напрямками діяльності кафедри були хірургічне лікування гострих захворювань та травм органів черевної порожнини, різноманітні операції на жовчевивідних шляхах, магістральних артеріях та венах, з приводу аневризми крупних судин, ендокринна хірургія. На кафедрі, одній з перших в Україні розробляли питання нагнійних процесів у легенях, операції на симпатичних гангліях, щитовидній та наднирковій залозах. Протягом останніх 20 років Д. Ф. Скрипніченко особливу увагу приділяв ендокринній хірургії. Він здійснив понад 5 тисяч операцій на вилочковій, щитовидній та надниркових залозах. За його активним сприянням був створений республіканський міастенічний центр, ним розроблені нові методи оперативного лікування міастенії та коригування ускладнень цього тяжкого захворювання після операції. Співробітниками кафедри були доценти І. С. Василенко, В. Ф. Негода, Е. І. Гоменюк, асистенти Д. І. Кривицький, В. І. Мамчич, М. М. Шевнюк. Д. І. Кривицький після захисту докторської дисертації очолив кафедру хірургії №2 Київського інституту удосконалення лікарів на базі Київської обласної лікарні. В. І. Мамчич після захисту докторської дисертації був переведений на посаду професора кафедри хірургії №2.

У 1975 році основною клінічною базою кафедри стали хірургічні відділення лікарні №6 «Медмістечко». Ця клініка відома своїми славними традиціями: тут з 1970 року працювали відомий хірург-пульмонолог, лауреат Державної премії СРСР професор О. М. Авілова, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Державних премій, академік НАН і АМН України О. О. Шалімов.

У травні 1989 року очолив кафедру професор Анатолій Павлович Радзіховський — заслужений діяч науки і техніки України (1996), академік Української академії наук національного прогресу (1993), академії інженерних наук України (1995) та кадрової академії України (2002), доктор медичних наук (1986), професор (1992), лауреат Державної премії України (1986). У1970 році закінчив Київський медичний інститут. У 1986 році захистив докторську дисертацію ‘Лікування нориць підшлункової залози”. Учень академіка О. О. Шалімова. Основний науковий напрямок — хірургічна гастроентерологія, гепатологія, панкреатологія, лімфологія, порушення імунітету в умовах радіаційного впливу. Співробітниками кафедри були: професори А. П. Радзіховський, О. О. Біляєва, Г. П. Козинець, доценти: О. І. Мироненко, А. В. Соломко, М. І. Кебуладзе, асистенти: Л. О. Сюта, М. І. Знаєвський.

В грудні 2015 року на посаду завідувача кафедри призначено Вадима Віталійовича Крижевського.

У 1986—1990 роках Вадим Віталійович написав понад 18 нау­кових робіт, має 3 авторські свідоцтва. У 1991 році він захистив кандидатську дисертацію на тему «Хірургічне лікування хворих з залишковим холедохолітіазом». За 1996-2004 рр. написав 32 наукові статті, 2 монографії та отримав 8 патентів, неодноразово виступав на наукових конференціях з доповідями на актуальні теми. У 2003 році захистив док­торську дисертацію на тему «Хірургічне лікування не­кротичного панкреатиту». 18 червня 2011 року отримав почесне звання заслуженого лікаря України. У 2011—2013 роках підготовлено 8 наукових та навчально-методичних праць, видано наукові публікації щодо товстокишківникового ана­стомозу і способів підвищення його надійності, детоксикації організму за гострої непрохідності ки­шечника та перитоніту, особливостей лікування нев­ропатичної виразки у хворих на цукровий діабет на фоні використання Carboxy-терапії та інші.

Крижевський В.В. має вчену ступінь доктора медичних наук зі спеціальності «Хірургія», вищу кваліфікаційну категорію за фахом «Хірургія» та вищу категорію з управління охороною здоров’я. Протягом багатьох років дійсний член асоціації хірургів. З 2014-2016 — головний хірург міста Києва. Очолював Регіональну Раду міста Києва. Відзнаки за професіоналізм та милосердя «Орден святого Пантелеймона» протягом двох конкурсних років. Автор більш ніж 110 друкованих наукових робіт, трьох учбових монографій для лікарів та інтернів, 9-ти патентів. В лютому 2021 року Крижевський В. В. закінчив з відзнакою навчання в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості України на факультеті публічного управління та адміністрування в галузі охорони здоров’я. Здобув освіту магістра «Публічне управління та адміністрування». Приймає активну участь в суспільному житті. В 2020 та 2021 роках отрмимав відзнаку «Благодійник року»

Головним напрямком у педагогічній роботі є курси удосконалення лікарів-хірургів на передатестаційних циклах. Особливу увагу приділяють навчанню лікарів-інтернів за фахом ‘‘хірургія», зокрема питанням медичної деонтології, здобуттю необхідної кваліфікації та практичних навичок, оволодінню сучасними методами діагностики та лікування.

Основною клінічною базою кафедри є КНП КМКЛ №6 на 600 ліжок. В жовтні 1997 року на основній базі кафедри організоване та функціонує міське спеціалізоване відділення невідкладної хірургїї та реабілітації для хворих з кишкової непрохідністю. На базах кафедри щороку здійснюється понад 19 тисяч операцій, в тому числі співробітниками кафедри понад 3000. На даний час співробітниками кафедри є: професори А. П. Радзіховський, О. О. Білясва, Є. Б. Колесников, доценти: О. І. Мироненко, асистенти: Р. В. Іванченко, І. В. Кароль, Ю.В. Павлович, Ю. В. Риб’янець, М. І. Балінська.

Кафедра загальної та невідкладної хірургії Національного університету охорони здоров’я України працює заради здоров’я народу та розвитку хірургічної науки України.

Завідувачі кафедри:

Коломійченко Михайло Сидорович

Братусь Василь Дмитрович

Акімов Василь Йосипович

Скрипниченко Дмитро Федорович

Радзіховський Анатолій Павлович

Крижевський Вадим Віталійович