Акімов Василь Йосипович

АКІМОВ Василь Йосипович

(1902-1964)

AkimovVI
У 1930 році закінчив Одеський медичний інститут, у 1950 захистив докторську дисертацію на тему «Нерви щитовидної залози». Професор з 1954 року.

Автор понад 100 наукових праць, зокрема двох мо­нографій. Основні наукові дослідження присвячені проблемам хірургічної ендокринології та невідкладної хірургії черевної порожнини.

Учасник Великої Вітчизняної війни. Провідний хі­рург медсанбату та хірургічного госпіталю 1-ї лінії. На­городжений орденами Вітчизняної війни І та II ступе­ня, Червоної Зірки, медалями.

Оцінюючи таку коротку життєву стезю Василя Йо­сиповича Акімова, вихованця хірургічних шкіл Оде­си, відчуваємо його особливий вплив на принципи розвитку кафедри як осередка невідкладної хірургії. Шестирічний період керування професором Акімо- вим постає справжнім проривом у клінічних шукан­нях кафедри, адже Василь Йосипович був блискучим хірургом-віртуозом.

До професорського звання В. Акімов прийшов до­свідченим лікарем та педагогом. Як хірург передової лі­нії, він урятував тисячі поранених під час війни, про що свідчать високі військові нагороди та успішні операції в польових умовах. Він був глибоким знавцем торакаль- ної та протишокової терапії.

У мирний час на кафедрі хірургії №1 Василь Йоси­пович приділяв особливу увагу питанням тиреотокси­козу та його хірургічному лікуванню, що ґрунтувалося, зокрема, на матеріалах його докторської дисертації. Під його керівництвом захищено дві докторські та 10 кан­дидатських дисертацій. Потенціал В. Акімова як учено­го сприяв розробці фахівцями кафедри питань топічної діагностики виразок шлунку.

Таким чином, можна зазначити, що внесок Василя Йосиповича Акімова в науковий літопис кафедри є глибоким і значущим. Це розвиток, услід за М.С. Коломійченком, який розробив аспекти хірургічного лікування хвороби Іценка-Кушинга, ендокринної хірургії і, паралельно з В.Д. Братусем, ургентної шлунково-кишкової хірургії.

Наукові праці:

Риделевский зоб (1959).
Закрытая травма живота (1963).

Обсуждение закрыто.